Життя після інсульту: як і скільки живуть після нападу

Інсульт головного мозку – одна з найчастіших причин непрацездатності по всьому світу. За останні 10 років кількість тих, хто за рік переніс напад, побільшала на 20%. Ішемічний та геморагічний інсульт у рейтингу ВООЗ на 3 місці за смертністю. Головне питання – скільки живуть після інсульту, якщо вдалося його пережити. За статистикою, 90% людей, які перенесли захворювання, набувають інвалідності. Середній показник, скільки може прожити після нападу людина, становить 5-7 років. При цьому більшість пацієнтів стикаються з фізичними, психологічними та соціальними обмеженнями протягом цього періоду. Втім є ще 10% людей, тривалість життя яких після хвороби становить 15-20 і більше років.

5 періодів після інсульту

Медики сходяться на думці, що після порушення мозкового кровообігу є п'ять періодів відновлення:

• Понад гострий – перша доба. Особливо небезпечно для геморагічного підтипу, тобто з крововиливом у мозок.
• Гострий – 1-3 доба. Як правило, якщо людина пережила його, далі ризики для життя значно знижуються. Це стосується як мікроінсульту, так і лакунарного інсульту та інших різновидів.
• Ранній підгострий – від 3 діб до 3 місяців. Найважливіший період початку реабілітації. Як правило, те, скільки живуть після ішемічного інсульту, визначається і тим, наскільки активною була реабілітація. Чим правильніше вона організована, тим вищі шанси прожити довше.
• Пізній підгострий – від 3 до 6 місяців. На цьому етапі реабілітація спрямована вже не на відновлення функцій, наприклад, мовлення чи вміння ходити, а на максимальне освоєння самостійного виконання повсякденних завдань, тобто на самообслуговування.
• Хронічний – через півроку після нападу. Мабуть, цей період особливий. Багато близьких звикають до нового стану хворого і припиняють інтенсивну реабілітацію. Це величезна помилка, т.як найчастіше відразу слідує регрес та ускладнення. Наприклад, після лакунарного інсульту може швидко розвиватися недоумство та деменція, а якщо продовжувати заняття – ці процеси суттєво загальмуються.

Коли відбувається повторний інсульт, прогноз життя менш оптимістичний. Чим менший інтервал між ним і першим «ударом», тим гірші наслідки. Загалом він часто серйозно впливає на фізичний, розумовий та психологічний стан, а у 74% людей виживання після нього – до 5 років.

Як довго живуть після інсульту?

Незалежно від того, чи була вражена права сторона або ліва сторона головного мозку, інсульт все одно матиме наслідки. Для когось це проблеми з мовленням, для когось когнітивні, хтось зіткнеться з паралічем чи парезом, а хтось з цілим комплексом. Це прямо впливатиме на те, скільки проживе людина після інсульту. Більше половини пацієнтів має низьку чи середню якість життя.
Вчені з Північно-східного Мельбурна з'ясували, скільки живуть після геморагічного інсульту. У розрізі 2 років отримали такі дані:

• 8% – смерть або стан, еквівалентний їй.
• 25% – поганий результат, тобто серйозні ускладнення.

Фахівці з кафедри неврології в Університеті Майамі та Неврологічного інституту при Колумбійському університеті провели дослідження з 207 пацієнтами, щоб оцінити тривалість життя та його якість після інсульту. Вони порівняли рівень добробуту до нападу і через півроку після нього:

• У тяжких пацієнтів він знизився на 27%.
• У тих, хто зміг зберегти можливість самообслуговування, зниження було лише на 12%.

Друге дослідження цієї групи вчених показало, що протягом 5 років пацієнти відзначали щорічне погіршення самопочуття. При цьому в тих, хто відзначав зниження якості життя та самопочуття, були спільні характеристики:

• тяжкість інсульту;
• літній вік;
• ступінь когнітивних порушень;
• енурез;
• депресія.

Примітно, що пацієнти, які не мали серйозних наслідків, рівень добробут зростав у середньому на 0,6% протягом наступних 3,5 років після «удару». Також цей показник покращувався у тих, хто активно займався реабілітацією. А от у тих, хто закинув боротьбу із наслідками захворювання, він знижувався.
Після першого інсульту люди, які не досягли 60 років, у середньому живуть понад 10 років. Чим старший пацієнт, який переніс «удар», тим вища ймовірність короткого періоду виживання. Ось скільки живуть люди похилого віку після інсульту згідно з дослідженнями, якщо інсульт стався:

• у 60-69 років – близько 4-7 років для жінок та 6-8 років для чоловіків;
• у 70-70 років – 4-6 років і 4-5 років відповідно;
• у 80 років і більше – 3-4 роки та 2-3 роки відповідно.

Втім, це усереднені цифри та статистика, які жодним чином не відміряють, скільки живуть при інсульті лівої сторони або правої сторони мозку. На це впливає багато факторів, а ключову роль відіграють реабілітаційні заходи. Вони мають бути комплексними, за участю різнопрофільних лікарів, доглядальниць та близьких людей, а також починатися одразу після виписки. Найкраще звернутися до реабілітаційного центру, т.як у ньому проводиться не тільки фізичне відновлення, а й психологічна терапія.

Що змінюється після інсульту фізично?

Від типу інсульту та ступеня ушкоджень головного мозку залежать фізичні наслідки. Найчастіше це:

• Слабкість, швидка стомлюваність. Зберігаються кілька місяців, після чого до людини повертаються активність та життєрадісність.
• Параліч однієї сторони тіла повністю або частково. Людина не може самостійно виконувати рутинні завдання та обслуговувати себе.
• Спотворення міміки через параліч. Приносить пацієнтові психологічний та фізичний дискомфорт, труднощі з мовленням та харчуванням.
• Судомна активність. Може з'являтися у будь-який час, напад триває від кількох секунд до кількох хвилин. Мимовільні рухи, дискомфорт, біль та помутніння свідомості супроводжують судоми. Лікуються медикаментозно.
• Спастичність. Відчувається як скутість у кінцівках через напруження м'язів та зниження еластичності сухожиль. Потребує лікування.
• Проблеми з промовою. Вимагають постійних занять із логопедом-дефектологом для корекції.

Пацієнт не може справлятися з такими наслідками сам, а реабілітація допомагає саме робити впевнені кроки до повернення самостійності. Корисно не лише займатися, а й вести щоденник здоров'я. Він допоможе оцінити ефективність лікування та відновлення, а також порадіти, відзначаючи покращення та тим самим підвищити рівень психологічного комфорту.

Інтимне життя після інсульту

Інтимне життя також змінюється. Крім фізичних обмежень людина відчуває невпевненість і страх, у результаті страждають і любовні стосунки. Важливо пам'ятати, що сексуальна активність не збільшує ризик повторного інсульту: серцебиття та дихання частішають у допустимих межах.

Перешкодою також стають:

• зниження лібідо – сексуального потягу;
• втома – після інсульту потрібно більше часу на відпочинок;
• почуття пригніченості та труднощі в усвідомленні соціально прийнятної поведінки;
• депресія та апатія – часті прояви після великого інсульту;
• неадекватна поведінка та гіперсексуальність як наслідок нападу.

Втрата пам'яті та когнітивні порушення

Після інсульту пацієнти мають проблеми з трьома ключовими складними процесами:

• Мовлення. Його порушення – афазія. Буває тотальною, моторною, семантичною, амнестичною та сенсорною. Також буває дизартрія – неправильна робота м'язів обличчя, рота та язика.
• Слухання
• Розуміння.

Дуже частим наслідком інсультного нападу є проблеми із пам'яттю:

• Людина пам'ятає лише нещодавні події.
• Важливі думки слід повторювати кілька разів.
• Забудькуватість при зміні обставин.
• Плутанина в деталях.

Когнітивні порушення виявляються у складнощах з формулювання думки й неможливості її послідовно розвивати, у складнощах під час вирішення навіть найпростіших завдань, у прийнятті рішень, плануванні.
Ті, хто доглядає пацієнта після інсульту, повинні виявляти терпіння до людини, спокійно повторювати важливі речі та показувати, як правильно робити. Також потрібно дробити завдання на кілька маленьких, говорити повільніше і чіткіше, давати питання з простою та короткою відповіддю, давати час на відповідь.

Психологічні зміни

У поведінковій та емоційній сфері з людьми теж відбуваються зміни. Порушення мозкового кровообігу може спричинити:

• забудькуватість;
• недбалість;
• розсіяність;
• дратівливість;
• занепокоєння;
• тривожність;
• апатичність;
• агресивність та спалахи гніву;
• втрату мотивації;
• депресію.

Людині складно прийняти її новий стан та інший спосіб життя, важко знайти в собі моральні сили на реабілітацію. Нерідко пацієнти хоч і можуть, але відмовляються рухатися, робити прості справи вдома, самостійно доглядати за собою. Це підвищує ризики розвитку депресії. Про її появу говорять такі симптоми:

• тривога, смуток чи відсутність емоцій;
• безсоння або гіперсон;
• низька мотивація;
• відчуття безнадійності;
• втрата інтересу до всього;
• неможливість відчувати задоволення;
• зміна апетиту;
• беземоційні відповіді;
• гостре відчуття безпорадності, марності;
• почуття провини за свій стан;
• загальмованість та відсутність енергії;
• проблеми з пам'яттю та фокусуванням уваги.

Також пацієнти часто бояться: впасти, не впоратися, розчаруватися тощо. Все це заважає відновленню та потребує втручання психолога. У реабілітаційному центрі така допомога надається повноцінно та постійно.

Реабілітація дає свободу від болю та незалежність після інсульту

Вище ми описали безліч постінсультних проблем, які суттєво знижують якість життя. На щастя, за належного рівня зусиль та правильної реабілітації все це можна максимально виправити та покращити життя.

Реабілітацію потрібно розпочинати у ранній підгострий період і не припиняти доти, доки є хоч найменший прогрес. Ми рекомендуємо продовжувати її щонайменше 1 рік після нападу. Спочатку необхідна допомога реабілітологів, фізіотерапевтів, ерготерапевтів, логопедів, психологів. В умовах реабілітаційного центру «Фенікс» є повна команда лікарів, яка розробить індивідуальну програму відновлення та допоможе повернути втрачені функції, а дбайливий персонал забезпечить дбайливий та ретельний догляд.
Пам'ятайте: життя після нападу може бути кращим, але від вас знадобляться зусилля, щоб не тільки підвищити ваш добробут, але й продовжити термін життя після інсульту. У цьому й допоможе професійна команда центру «Фенікс», з якою ваша реабілітація буде не лише ефективною, а й комфортною з усіх боків.